Історія України

Історія України, традиції, звичаї, обряди.

Сватання

Сватання

“Лихо моє чубатеє – ніхто мене не сватає”

   Сватання (світанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово) — перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди на шлюб. Коли пара визначилася, саме час для того, щоб посли від молодого йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Колись свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М’ясниці та від Пасхи до Трійці). Зі старостами до дівчини йшов парубок, на Поділлі ходили і його батьки, а на Закарпатті — ще й брат або сестра. Сьогодні такі моменти не є принциповими.
В Україні посередників при сватанні найчастіше називають «старостами», але трапляються також назви «сват», «посланець», «сватач», “говорун”. У старости просять, як правило, близьких родичів, поважних одружених чоловіків. Оскільки успіх сватання залежить і від уміння вести розмову, то при виборі старшого старости беруть до уваги такі риси вдачі, як комунікабельність і дотепність.
Заздалегідь передбачаючи іронію та сарказм скептиків, мусимо наголосити: якщо й не повсюдно . . . . .

Узвар

узварУзвар (звар, вар, киселиця, юшка, сливки) — один із найпоширеніших традиційних напоїв. Виготовляється влітку зі свіжих ягід; восени, взимку й навесні — із сушини. Сушені на сонці чи в духовці (в печі) вишні, сливи, груші, яблука абрикоси, чорницю, малину заливають окропом, парять у печі, настоюють, відціджують і споживають як відвар, так і гущу. Готують не на щодень, а для святкового столу: до різдвяної та хрещенської куті: «Кутя — на покуть, а узвар — на базар.

Узвар ставлять у красивому полив’яному глечику на по­куті разом з кутею, а поруч у миску накладали . . . . .

Вареники

ВареникиВареники — одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Остання може бути пісною чи скоромною залежно від християнського календаря. Як начинку викори­стовують сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, печінку, мак, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю, горохове пюре, пшо­няну чи гречану кашу й навіть борошно. Хоча слід зазначи­ти, що борошняна начинка була популярною більше в ми­нулому, аніж тепер. Для цього підсмажують сало, доки воно не перетвориться на суху жовту шкварку, і в киплячий смалець, розмішуючи, додають борошно. Засмажку охолоджу­ють і начиняють нею «вареники з піском».

Варять вареники в крутому окропі, потім виймають опо­лоником, складають у макітру та заливають засмажкою з олії й цибулі або .....

Думи

ДумиДуми

Слово «дума» часто зустрічається у давньоукраїнських рукописних джерелах на означення думки, мислення. Лише згодом воно набуло дещо іншого значення (змісту) і ним став визначатися жанр епічного поетичного твору, епічної пісні героїчного плану. Хоч ті думи, що збереглися до наших днів, виникли, очевидно, приблизно у 15 столітті, оскільки відтворені в них історичні події не виходять за межі 15—18 ст., незаперечним є факт, що до того українці вже мали досить розвинутий героїчний епос, який ліг в основу виникнення дум. У літописах неодноразово згадується про княжих співців-поетів, що складали пісні на честь героїв, у своїх творах возвеличували подвиги князів і дружини.
 
Загальновідомо, що пісенно-епічна традиція українців сягає значно далі залишених нам історією збережених текстів.
Первісно слово «дума» вживалось для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря — саме в такому значенні воно вживається у писемних пам’ятках 16 століття. Відтоді збереглися не лише окремі згадки про те, що українці виконували думи, а й описи манери їх виконання з вказівкою на те, що вони супроводжувались грою на музичному інструменті. На означення інструмента, яким користувалися співці дум, найчастіше вживається у давніх письменах слово «кобза». Думку про те, що первісні думи складали сЯ на честь загиблого героя, підтверджують дослідження, які вказують, що епос багатьох народів за своєю природою, за походженням дов’язаний з плачами і похоронними голосіннями (Плачі за Патроклом, Гектором і Ахіллом нібито стали початком «Ілліади», плачі за Зіґфрідом і Бургундами були імпульсом до виникнення «Пісні про Нібелунгів» і т. п.).
Стосовно українських дум вперше це зауважив М. Максимович, а потім продовжив і розвинув цю думку . . . . .

Весілля

Весілля

“Найкраща спілка – чоловік та жінка”

   Побрання — найвеселіший час у житті людини, топу й назву одержало — весілля. Весільні обряди своїм корівням сягають давніх-давен, мають характер стародавній княжий: молодий зветься князь, а молода — княгиня, їхні друзі — бояри. Колй їде поїзд із молодим і молодою, то всі мусять звертати їм з дороги, хоч би хто то не був, бо це ж ідуть князь і княгиня!

Хто з вас хоча раз у житті не побував на пишному бенкеті під назвою весілля, хто з дівчат із завмиранням серця не споглядав за красунею-нареченою у білому вбранні, з мимовільною посмішкою не проводжав поглядом яскраво вбраний весільний автокортеж, що гордовито мчить вулицями міста? А той, хто був на сільському весіллі, зможе годинами із захватом розповідати вам про численні веселі дійства й обряди, що їх мав змогу спостерігати.
Весілля для основної маси дівчат — центральна подія в їх житті, про нього нерідко замислюються ще зовсім юними дівчатками, очікують на нього з особливим хвилюванням. Тому, як правило, І своє життя жінка мимоволі поділяє на дві половини — до того, як вона бере шлюб (тобто життя з батьками), і після весілля — власне родинне життя.
Українці завжди вважали, що молоду призначає Бог, і своєї пари ніяк ве оминеш. Існує навіть старе повір’я . . . . .

Прогноз погоди по Рівненській області на 28-31 жовтня 2025 року

погода Рівне, осіньПрогноз погоди на 28-31 жовтня:

В перший половині тижня  Рівненщина буде знаходитись під впливом атмосферних фронтів, очікується дощова та вітряна погода. Від четверга погодні умови покращаться:  припиняться опади та стане тепліше на 2-4 градуси.

28  жовтня: Хмарно з проясненнями. Часом невеликий дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, вранці та вдень пориви 15-18 м/с. Температура вночі 1-6º тепла, вдень 6-11° тепла. Атмосферний тиск буде  рости.

29  жовтня: Хмарно з проясненнями. Вночі помірний  дощ, вдень невеликий дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, місцями пориви 15-18 м/с. Температура вночі 3-8º тепла, вдень 8- . . . . .

Весільні ювілеї

Старої любові й іржа не з’їсть

Весільні ювілеї — відзначення круглих дат створення сім’ї. Традиція ця сягає своїм корінням недалекого минулого — 60-х років і доволі міцно ввійшла в наші звичаї.

Ювілеї найчастіше проводяться вдома, у колі найближчих родичів та сусідів або в ресторані. У домашніх умовах весільні ювілеї відзначаються у формі гостин з привітаннями, обдаровуванням, частуванням.

Люди дали кожному року сімейного життя особливе ім’я, що метафорично визначає відносини в родині на цьому етапі. Як правило, ця красномовна назва підказує й вибір подарунків, що їх прийнято дарувати на річницю весілля. І хоча може здаватися, що потреба в деяких традиційних подарунках зникла, все одно не варто забувати старих традицій, мудрість яких перевірена роками й життям цілих поколінь. Адже наш світ, що так динамічно змінюється, аж ніяк не впливає на стосунки двох людей, для яких, як і раніше, важливі вірність, відданість, любов і повага одне до одного, скільки б років вони не прожили разом.

День самого одруження називають . . . . .

Сторінки