Пори року

При виході євреїв з Єгипту янгол, який знищував єгипетських немовлят-первістків, побачивши кров великоднього жертовного ягняти на дверях єврейських домів, проходив повз них (сер. “песах”), не чіпаючи немовлят єврейських родини.

Великдень відноситься до тих свят, дата яких міняється кожного року, визначеної немає. Зазвичай вів відзначається не раніше 4 квітня та не пізніше 8 травня. У перекладі з давньоєврейської мови “пасха” — “проходження повз, повбавлення”.

Інші назви цього свята: Світле Воскресіння, Христов день. За переконанням православних віруючих, Великдень пов’язаний з воскресінням Ісуса Христа, а отже, символізує перемогу добра вад злом і світла над пітьмою. Христове Воскресіння стало своєрідним свідченням того, що Ісус Христос — це істинний Спаситель, оскільки він переміг смерть, воскреснувши. І цим він дав надію всім віруючим людям, власне, зробив людей переможцями смерті, адже, відповідно до заповідей Святого Письма, кожна людина протягом праведного свого земного життя може заслужити право на власне безсмертя.

Божественній славі Сина Божого та величі світлого Великодня відповідає особлива . . . . .

Перший спас святкують 14 серпня, з якого колись починався серпень, Другий Спас – 19 серпня і Третій Спас – 29 серпня. 

В цей час проводять народні обряди, які захищають християнську віру та поля, садиби й помешкання людей та тварин від нечистої сили, що забезпечує збереження добробуту й особистого щастя людини, її здоров’я та майбутнього врожаю. 

Саме в цьому полягає сила та значення серпня.

Серпень останній місяць літа, найголовніший у . . . . .

Зимонька-зима

Зима, як правило, починається з першого снігу. На Заході України сніговий покрив встановлюється переважно в грудні. Так, у Тернополі середня дата його становлення 15 грудня, Львові — 23,     Чернівцях — 27,  Івано-Франківську — 27. У грудні (22)        зареєстрований найкоротший день — день зимового сонцестояння. Це день найнижчого положення сонця в річному ході, пора глибокого спокою живої природи.        Згідно з астрономічним календарем, зима триває три місяці: з грудневого сонцестояння (22 грудня) до березневого рівнодення (21 березня). За календарем метеорологів зима розпочинається тоді, коли середньодобова температура повітря опускається нижче нуля гра­дусів, і закінчується, коли вона піднімається вище відміченого рівня.

У народній творчості зиму характеризували такими епітетами, як злюка, сива чародійка, нескінченна, погана, мокра, важка тощо. Однак її називали також чудовою, м’якою, казали, що вона рум’янить і молодить людей.

Про неї, зиму, існує безліч прислів’їв, прикмет, приказок.

• Без снігу зима — влітку врожаю нема.
• Безхмарність при сильному морозі — утримається .....

Літо йде до осені 23 вересня. Це день осіннього рівнодення. Сонце знову, як і в березні, переходить за лінію небесного екватора, але вже не в північній, а в пів­денній півкулі небесної сфери. Настають найкоротші осін­ні дні: ледве сховається сонце — і вже насувається ніч. Поступово скорочується світловий день, холоднішає. У повітрі пливуть павутинки. Золоте, так зване «бабине літо».

Жовтіє листя. Дозрівають плоди. На південь тягнуться зграї птахів. Усе частіше і частіше йдуть дощі, мрячить. «В осінній час, за народним прислів’ям, — сім погід у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху іде».

Кінцем осені кліматологи й агрономи вважають день, коли середньодобова температура опускається нижче +5 С.

За народним календарем, осінь зустрічається з зимою лише в день осіннього сонцестояння — 22 грудня.

Із осінню пов’язано багато народних прикмет, спостережень, прислів’їв.

• Бджоли восени щільно воском заліплюють вулик, залишаючи ледь помітний отвір — на холодну зиму, залишають його відкритим до теплої зими.
• Білки будують гнізда низько — на .....

Фенологи, спостерігачі природних явищ, вважають, що літо розпочинається з першого червня. Астрономи більш точні )) — вони відраховують час за неРесним циферблатом — Сонцем. Астрономічне літо настає в той момент, коли сонце знаходиться на максимальній віддалі на північ від небесного екватора, тобто досягає у полудень максимальної висоти. А це буває близько 22 червня. За народним календарем цей день присвячується Кирилу святителю.

З раннього ранку до пізньої ночі кружляють у повітрі птахи, добуваючи корм для пташенят. Вщухає їх весільний гомін.

Випадають рясні роси. Починається косовиця трав, а згодом і збирання хлібів. У народі кажуть: «Хліб — усьому голова».

У серпні починає спадати жара, з’являються перші жовті листочки у беріз і кленів.

Про літо складено чи не найбільше прислів’їв, приповідок, приказок.

• Апетит перед зміною погоди у свійських і диких тварин пропадає.
• Бабака свист тонкий пронизливий — на зміну погоди.
• Бджоли ввечері пізно повертаються в вулики — .........

          Коли день зрівняється з ніччю (21 березня — день весняного рівнодення), вдруге зустрічають весну (перша зустріч відбулася ще 25 лютого). Втретє весну зустрічають 7 квітня (Благовіщення Господнє). За народним календарем перший день весни — це другий день після рівнодення — 22 березня (Сорок Святих). На рівнодення люди уважно спостерігали за погодою. Народне прислів’я твердить: «Зима на Сорок Святих закінчується, весна починається». За народним повір’ям стійке тепло настає з початку руху соку клена. У першій половині березня задзвенить пісня жайворонка, почнеться сокорух у беріз, жовтими квітами-сонечками засвітиться мати-й-мачуха. Згодом прогуркотить перший грім, затьохкає травневими ночами соловейко. Кажуть, у нього може бути аж двадцять шість колін-переливів. Дерева вберуться листям і квітами. Астрономічний день закінчення весни — 22 червня, день літнього рівнодення.

Землею буде крокувати весна, про яку народ склав безліч прислів’їв, приповідок: