Географія

Шкільна бібліотека

використано матеріали шкільних підручників
по географії

http://www.SchoolLib.com.ua


 

Шелехівське озеро

Шелехівське озеро     ШЕЛЕХІВСЬКЕ ОЗЕРО - ОЗЕРО В УКРАЇНІ, гідрологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ. Розташоване серед лісового масиву, на північ від села Межиріч, що на південний захід від міста Сум. Озеро має давню історію і безліч легенд про його походження. На думку вчених, воно утворилося ще в часи льодовикового періоду. Величезні зрушення гори загородили дорогу талим водам і створили 
крижану водну гущавину площею в 7 гектарів. Вода в озері прозора, чиста.  
     Озеро увійшло в історію краю. Саме тут, у середині XVII cтоліття, з'явилися козаки-переселенці з Правобережжя на чолі з сотником Селеховським ( від нього і походить назва озера), щоб заснувати  місто-фортецю Межиріч, яка потім стане одним із центрів українського гончарства.
     З висоти пташиного польоту . . . . .

Бразилія

БразиліяГЕОГРАФІЯ БРАЗИЛІЇ

Географічне положення
Бразилія — найбільша держава Латинської Америки, що займає майже половину континенту. На півночі межує з Венесуелою, Гаяною, Суринамом, Французькою Гвіаною, на півдні — з Уругваєм, на заході — з Аргентиною, Парагваєм, Болівією і Перу, на північному заході — з Колумбією. На півночі й сході омивається водами Атлантичного океану. Довжина узбережжя — 7491 км. Територія — 8511,996 тис. км²., що становить 5,7 % від усього суходолу світу. Бразилія — п'ята за величиною країна світу (після Росії, Китаю, Канади та США).
Рельєф
Північну половину Бразилії займає широка Амазонська низовина (Амазонія) — глибокий тектонічний прогин, заповнений осадовими породами. На півночі вона поступово переходить у горбисті цокольні рівнини південної частини Гвіанського нагір'я (висота 150—700 м, окремі вершини до 1200 м), обрамлені вздовж державного кордону крутими урвищами гірських ланцюгів Серра-ду-Імері (найвища вершина — Піку-да-Небліна — 2994 м), Серра-Паріма і Серра-Пакарайма (найвища вершина — гора Рорайма — 2772 м). Майже всю решту території країни займає Бразильське нагір'я, що підвищується до півдня та південного сходу і круто обривається до вузького краю берегової Приатлантичної низовини. Крайові брилові масиви Серра-ду-Мар, Серра-да-Мантикейра та інші сягають висоти до 2890 м (гора Бандейра). На захід від приатлантичних масивів і залишкового кряжа . . . . .
 

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві

Михайліський Золотоверхий собор     Михайлівський Золотоверхий собор у Києві є одним із символів столиці України, історія якого переповідає не лише буремні події Києва, але й усієї України. Він став своєрідною книгою історії столиці, і німим свідком усього, що пережив Київ за свої майже 1600 років історії.
     Це один із найдавніших храмів у Європі. Його спорудження припало на період правління онука Ярослава Мудрого Святополка ІІ Ізяславича. Тривало спорудження лише 5 років (1108-1113 роки). Темпи як для того часу були вражаючі. Це свідчило про те, що будівництво храму мало належне фінансування. Під час нашестя монголів у 1240-1241 роках Михайлівський Золотоверхий собор був частково розграбований, але зберігся. В кінці ХV століття був повністю відбудований, і розбудований. Вже в середині ХVI століття він став одним із найвеличніших храмів України. З 1620 року - центр Київської метрополії, і один із центрів європейського православ'я. 
     У 1934 році більшовики вирішили знищити храм після того, як перенесли столицю більшовицької України з Харкова до Києва. Після тривалих дискусій у наукових колах храм таки було підірвано в 1937 році. Підтримку знесенню храму висловив навіть Олександр Довженко, який став антигероєм у даному питанні. Це була одна із найбільших втрат в історії української культури та архітектури, адже на момент знесення храму було понад 800 років. На місці знесеного храму планувалося побудувати величезний комплекс урядових будівель, однак Друга світова війна завадила більшовикам . . . . .

Земля і люди

Земля і люди

Цей супутниковий знімок одного із найбільших поселень світу наглядно демонструє той серйозний натиск на географічну оболонку з боку людської популяції. Жоден інший біологічний вид не має такого сильного натиску на природне середовище, і у Всесвітній день Землі, який у всьому світі відзначають завтра, є лише приводом поговорити про цей колосальний вплив, і вкотре пожуритися через наслідки такого впливу.
Лагос є найбільш густонаселеним містом Нігерії, і другим за кількістю жителів населеним пунктом Африки. Саме так, "населеним пунктом", адже назвати його містом, чи "магаполісом" м'яко кажучи язик не повертається. І справа навіть не у його грандіозних розмірах, а в тому, що собою являє Лагос, адже місто є типовим прикладом наявності псевдоурбанізації, або так званої "хибної урбанізації", коли місто зростає не у висоту, а в ширину, однак мешканці так і не стали вести міський спосіб життя. Мільйони людей що мешкають у Лагосі ведуть звичайний сільський спосіб життя, проживають в одноповерхових нетрях, без доступу типових для міста благ цивілізації, таких як водогін, телефонний зв'язок чи електроенергія. Про "Всесвітню павутину" годі й казати... Однак погляньте на інше: таке місто "зжерло" сотні . . . . .

Агробіоценози і географічна оболонка

Садове господарство в штаті ОрегонАгробіоценози і географічна оболонка

Географічна оболонка - найбільший на нашій планеті природний комплекс, де всі компоненти природи перебувають у тісному взаємозв'язку. Кожен клаптик земної поверхні чи частина Світового океану здійснюють постійний обмін речовинами та енергією між геосферами, які власне і складають цю географічну оболонку. Біогеоценоз - явище унікальне і водночас необхідне, аби на нашій планеті відбувався постійний кругообіг речовин та енергії, так необхідний для підтримки сталості природного середовища. Однак подивіться навколо. Територій, які б могли підтримувати цей біогеоценоз дедалі менше.
Європа - частина світу, де найменша частка природних екосистем. Майже 86% Європи є освоєні людиною території, де антропогеновий вплив на ландшафти є неймовірно великий. Це результат історичних процесів, адже Європа ж однією із найбільш заселених частин світу. Майже не залишилося природних лісів і природних земель, і що найголовніше . . . . .

Річка Янцзи

ЯнцзиЯнцзи - найдовша і найповноводніша річка Євразії, і третя у світі за довжиною, після Нілу та Амазонки. Загальна довжина - 6380 кілометрів. Вона протікає лише територією Китаю, і в її басейні проживає 38% населення цієї країни, і розташовані історичні центри Китаю: Ухань, Нанкін, Шанхай, а в дельті річки формується ⅕ усього ВВП Китаю. Це найглибша річка Азії (максимальна глибина - 202 метри),і друга у світі за глибиною (після Конго). На річці Янцзи споруджена найпотужніша ГЕС світу - "Сянся" ("Три Ущелини"). Її спорудження . . . . .

Південна Тарава

Південна ТараваПівденна Тарава - столиця Республіки Кірибаті, острівної держави у Тихому океані, що розкинулася на сотнях дрібних островів на перетині Екватора та Лінії Зміни Дат, і таким чином єдина держава, що розташована одночасно у всіх чотирьох півкулях світу - Північній, Південній, Західній та Східній. Її загальна чисельність населення становить лише 125 тисяч осіб, а площа - 811 км² (сумарно це трохи більше розмірів Києва). Ніби сузір'ям із дрібних зірок, Кірибаті розкинулося на тисячі кілометрів, і є однією із найвіддаленіших від "Великого суходолу" держав. Та схоже, це не найбільша проблема цієї країни. Як виявилося, глобальне потепління у близькій перспективі може поставити крапку в існуванні цієї країни, а Південна Тарава може стати першою столицею у світі, яка зникне із карти внаслідок глобальних змін клімату. Достатньо аби рівень Світового океану піднявся лише на 5 метрів, аби 90% островів включно зі столицею Кірибаті опинилися під водою. Враховуючи темпи кліматичних змін . . . . .

Сторінки